Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів
Презентацію по даній темі можна завантажити тут 
Шляхи формування мотивації на уроці
Для обговорення теми на форумі за силкоу http://rmoi.at.ua/forum/6-7-1
Тест-опитувальник
Інструкція
Пропонуємо вам узяти участь у дослідженні, спрямованому на підвищення ефективності навчання. Прочитайте кожне висловлення та продемонструйте власне ставлення до досліджуваного предмета, проставивши навпроти номера висловлення свою відповідь, використовуючи для цього такі позначення:
• правильно (+ +);
• мабуть, правильно (+);
• мабуть, неправильно (–);
• неправильно (– –).
Пам’ятайте, що якість наших рекомендацій залежатиме від щирості й точності ваших відповідей.
Дякуємо за участь в опитуванні!
Мотиви й мотивація
Усі наші задуми, усі пошуки
й побудови перетворюються
на порох, якщо учень
не бажає вчитися.
В. О. Сухомлинський
Мотив — це спонукання до діяльності, пов’язані із задоволенням потреби суб’єкта.
Мотив — це також причина, що є підґрунтям для обрання певних дій і вчинків, сукупність зовнішніх і внутрішніх умов, що активізують суб’єкта.
Термін «мотивація» є ширшим поняттям, аніж «мотив». У сучасній психології слово «мотивація» використовують як таке:
1) визначення системи факторів, що детермінують поведінку (зокрема: мета, потреби, мотиви, наміри, прагнення та ін.);
2) характеристика процесу, що стимулює й підтримує поведінкову активність на певному рівні.
У науковій літературі найчастіше зазначено: мотивація - це сукупність причин психологічного характеру, що пояснюють поведінку людини, спрямованість і активність цієї поведінки.
Мотив (на відміну від мотивації) - це те, що належить самому суб’єктові поведінки, є його стійкою особистісною властивістю, що зсередини спонукає до здійснення певних дій.
Діагностика мотиваційної сфери
Вашій увазі пропонуються діагностичні методи та прийоми мотиваційної сфери учнів. Після ознайомлення з наведеними матеріалами ви матимете можливість провести аналогічні дослідження у ваших навчальних закладах, модифікувавши їх під специфіку навчання у ваших школах, що допоможе оцінити реальний рівень мотивації навчальної діяльності та скласти мотиваційні карти класів і окремих учнів для того, щоб у майбутньому правильно та дієво стимулювати школярів до навчання.
У сучасному мінливому, динамічному світі на першому плані не просте навчання учня предметних знань, умінь, навичок (деякі з яких можуть виявитися або застарілими, або незатребуваними), а особистість учня як майбутнього активного діяча, який забезпечуватиме суспільний прогрес, збереження й розвиток життя на Землі. Саме індивідуальність та особистість людини із властивими її характеристиками є результатом освітнього процесу. Виховання особистості полягає насамперед у розвитку системи її потреб і мотивів.
Характер мотивації навчання й особливості особистості є, по суті, показником якості навчання. Фактор мотивації для успішного навчання є сильнішим, аніж фактор інтелекту. Усвідомлення високої значущості мотиву навчання для успішного навчання сприяло виокремленню принципу мотиваційного забезпечення навчального процесу.
Методика діагностики структури навчальної мотивації
З-поміж різноманітних мотивів навчання виокремлюють, зокрема, зовнішні та внутрішні мотиви. Психолог Л. М. Фридман так характеризує їх відмінність: «Якщо мотиви, що спонукають цю діяльність, не пов’язані з нею, то їх називають зовнішніми щодо цієї діяльності; якщо ж мотиви безпосередньо пов’язані із самою діяльністю, то їх називають внутрішніми».
Мотив є внутрішнім, якщо він збігається з метою діяльності. Тобто за умов навчальної діяльності опанування змісту навчального предмета є водночас і мотивом, і метою.
Внутрішні мотиви пов’язані з пізнавальною потребою суб’єкта, задоволенням, яке він отримує від процесу пізнання. Опанування навчального матеріалу є метою навчання, що в цьому випадку набуває характеру навчальної діяльності. Учень безпосередньо бере участь у процесі пізнання, отримуючи емоційне задоволення. Домінування внутрішньої мотивації характеризується проявом власної активності учня в процесі навчальної діяльності.
Зовні мотивованою навчальна діяльність стає за умови, що опанування змісту навчального предмета є не метою, а засобом досягнення іншої мети. Це може бути отримання гарної оцінки (атестата, диплома), стипендії, похвали, визнання товаришів, підпорядкування вимозі вчителя та ін. За умови зовнішньої мотивації знання не є метою навчання, учень відчужений від процесу пізнання. Досліджувані предмети для учня не є внутрішньо прийнятими, внутрішньо вмотивованими, а зміст навчальних предметів не стає особистісною цінністю.
Учитель, викладач, зацікавлений у підвищенні ефективності своєї діяльності, звісно, звертає увагу на мотивацію навчання й прагне до її активізації та підтримання на високому рівні, але водночас він позбавлений методичного інструментарію, що дає змогу визначити наявний рівень мотивації учнів та її динаміку під час використання різних форм, методів навчання, добирання змісту предмета.
У зв’язку із цим розроблено методику діагностики спрямованості мотивації вивчення предмета, яку можна використовувати в навчальному процесі як підґрунтя для підвищення ефективності навчання.
Мета методики — виявити спрямованість і рівень розвитку внутрішньої мотивації навчальної діяльності учнів під час вивчення ними конкретних предметів.
Загальна характеристика методики
Методика складається з 20 суджень і запропонованих варіантів відповіді. Відповіді у вигляді плюсів і мінусів занотовують або на спеціальному бланку, або на звичайному аркуші паперу навпроти порядкового номера судження. Обробляють результати відповідно до ключа. Методику можна використовувати, працюючи з усіма категоріями учнів, здатними до самоаналізу й самозвітування, починаючи приблизно з 12-річного віку.
|
